21.11.22 Лекція Мононуклеоз.
Інфекційний
мононуклеоз (залозиста лихоманка)
— гостре антропонозне вірусне захворювання, спричинене вірусом Епштейна — Барр
(ВЕБ, EBV).
Термін «мононуклеозоподібний синдром» застосовують
щодо недуг, які клінічно нагадують інфекційний мононуклеоз, проте мають
відмінну етіологію (цитомегаловірусна інфекція, гострий ретровірусний синдром).
Збудник
інфекційного мононуклеозу
— ДНК-вмісний вірус родини Herpesviridae. Вірус має 2 варіанти (A і B, або 1 і
2). Обидва поширені та зумовлюють однакове захворювання. Збудник нестійкий у
зовнішньому середовищі, швидко гине внаслідок висушування, під дією високої
температури.
Джерело
інфекції — хвора або інфікована людина. Після
первинного інфікування вірус періодично виділяється зі слиною протягом усього
життя.
Інфікування відбувається через контакт зі слиною,
наприклад поцілунок і забруднені слиною предмети: обмін шматочками їжі, пиття з
однієї склянки чи пляшки. Інфікування також можливе через переливання крові,
пересадку кісткового мозку чи органів.
Інкубаційний період триває від 30 до 50 днів.
Сприйнятливість населення до захворювання висока.
Будь-які імунодефіцитні стани сприяють генералізації інфекції.
Клінічні прояви інфекційного мононуклеозу:
·
гарячка;
·
генералізована
чи регіонарна лімфаденопатія;
·
тонзиліт,
фарингіт і гепатоспленомегалія;
·
характерні
зміни загального аналізу крові (лімфомоноцитоз, атипові мононуклеари).
У більшості випадків прогноз під час інфекційного
мононуклеозу сприятливий. Водночас захворювання може зумовити небезпечні для
життя ускладнення, зокрема:
·
обструкції
верхніх дихальних шляхів;
·
розриви
селезінки;
·
тяжкі
тромбоцитопенії та гемолітичні анемії.
Лабораторна діагностика:
·
загальний
аналіз крові;
·
імуноферментний
аналіз (ІФА);
·
ПЛР-діагностика.
Профілактика
інфекційного мононуклеозу
полягає у тому, що хворих госпіталізують до інфекційного відділення або
ізолюють вдома. Медичне спостереження за контактними особами з епідемічного
осередку рекомендоване протягом 20 днів. Ефективність дезінфекції в осередку не
доведена.
Особи, які недавно перенесли підтверджену ВЕБ-інфекцію
або хворіли на мононуклеозоподібне захворювання, не повинні бути донорами крові
та органів для трансплантації.
Комментарии
Отправить комментарий